VP(WP)
@vpavlyshyn.bsky.social
203 documents
2 likes
19 shares
#24 AIS 8.20
Nov 2025 since
View on Bluesky
Україно-польські гащі, Феофан Прокопович і Франкенштейн, якого ми створили

Коли ми починаємо порпатися в історії україно-польських відносин, ми зазвичай падаємо на рівень мікроісторії: Волинь, операція "Вісла", образи Хмельниччини, "хто перший почав" і хто кому більше винен. Але якщо відступити на три кроки назад і подивитися на картину глобально, відкривається страшна і заворожуюча метаісторія.

Правда в тому, що багатовікова війна між поляками та українцями — це не…

Read more →
Про самооцінку й впевненість у собі

Про самооцінку й впевненість у собі . Єдиний заклад, куди мене взяли вчитися, був Гімназія імені Шептицького . Ну й особливістю цього закладу була фільтрація викладачів, які хором нам розповідали, що ми класні, розумні й цвіт нації . Що ми будуватимемо майбутнє . правда були й інші викладачі місцями але їх було мало

Дорослі нас поважали й вчили доносити й відстоювати свою думку, але з повагою до…

Read more →
Внутрішні Пілігрими

Ви знаєте, по-різному людей буває. Хтось їде на дорогі ретрити, чи в Непал, шукає якихось монахів в оранжевих рясах, чи читає якісь розумні книжки про усвідомленість. Тратить на це просто тисячі доларів. Хтось просто йде в якісь паломництва, чи походи, проходить дорогами пілігримів, чи практикує якісь інші століттєві моножиттє практики, щоб в дорозі почути чи то себе, чи то Бога. Хтось бере…

Read more →
Позичені книги, другий мозк

Як пострадянська бібліотека, порожній календар і бідність українського дитинства навчили мене будувати другий мозок — ще до того, як я знав цьому назву

Я навчився мислити, бо не мав грошей, щоб купити книжку.

Це не та метафора, до якої я тягнуся заради красивого слова. Я ріс у пострадянській Україні, у ті сірі голодні роки, коли імперія завалилася й потягнула за собою економіку. Книжки — добрі…

Read more →
Інвалідність як внутрішня еміграція

Про стан внутрішньої еміграції і людей з особливими потребами. Внутрішня еміграція — це така цікава річ. Тобто, вона, наприклад, щоб було зрозуміло, я, наприклад, з західної України. Я такий бендера, весь говорив українською. І я пам'ятаю, коли я був підлітком, я приїхав в Київ, і мені розповідали, що я, тіпа селюк, і повинен нормально людям пояснювати, що я від них хочу з розумілою мовою. І тоді…

Read more →
«Де ж підвал?» — Чому старий Лю Бао від «Трьох журавлів» може бути кришталево чистим

Нотатки дегустатора до кошика San He 2503, 2015/2018, 500 г

Є питання, яке рано чи пізно ставить кожен, хто серйозно заглиблюється у світ Heicha. Ти берешь до рук кошик з гарною етикеткою, читаєш «старт ферментації 2015», відраховуєш одинадцять років і очікуєш чогось такого — ну, такого, що відразу дасть зрозуміти, що чай жив довго і в підвалі. Але замість цього в чашці — чисте, рівне, шляхетне.…

Read more →
Про природу інклюзії та наш моральний компас

У нас триває довга дискусія про інклюзію: як вона має виглядати і що це взагалі таке. Але будьмо відвертими й визнаймо один факт: потреба в інклюзії виникла через абсолютно зворотний процес — через те, що ми створили світ для нейротипових людей, які не мають життєвих викликів. І, в принципі, ми не можемо звинувачувати в цьому людство, адже кожен будує світ тими руками й очима, які має,…

Read more →
Про Софійку та вальс

Тут у багатьох українських медіа виходять новини та історії про Софійку, дівчинку з особливими потребами, яка мріяла станцювати вальс на випускному. І є така не дуже приємна історія, ніби "яжмать" з батьківського комітету школи не дуже хотіла її запрошувати на випускний. Суть історії в принципі досить позитивна, бо знайшлися адекватні батьки, і знайшовся адекватний хлопчик, який з нею таки…

Read more →
Двадцять три роки тиші

易武正山野生茶 · Іу Чженшань Єшен · 明前茶 2003

Дегустаційний запис · Шен пуер

Рік пресування

2003

Терруар

Іу, Юньнань

Тип сировини

Єшен (дикорослий), Мінцянь (до Цінмін)

Формат

500 г, 珍藏品 (колекційний екземпляр)

Є чай, який пьєш — і є чай, якому даєш слово. Цей млинець із 2003 року — із другої категорії. Я довго не відкривав його. Просто тримав у руках обгортку, читав ієрогліфи помаранчевою…

Read more →
про укорінення

У мене вчора була така дуже довга розмова з другом, з , про імміграцію і про його погляд на цю імміграцію. Я зрозумів, що не розумію інших людей і тих, хто біг від війни, тому що одна з ознак цих людей — це високий ступінь тривоги. А я живу в тривозі все життя, тому що в мене гіперпильність і такий системний ПТСР, тобто тривога — це мій постійний супутник. Тобто вона в мене ніколи не зникає, вона…

Read more →
Цар дерев і час: 2008 Qiao Mu Wang Banzhang, сирий пуер

Є чаї, які п'ють. І є чаї, які слухають. Банчжан із 2008 року — з другої категорії.

На поличці Amazon він виглядає скромно: тисячограмовий цегляний пресований диск, назва «Thousand-year-old Banzhang Arbor King», рік виробництва 2008, різновид Raw (Sheng). Але за цими словами — ціла цивілізація чаю, яку неможливо вмістити в картку товару.

Королівство на висоті 1700 метрів

Приблизно 600 років…

Read more →
про казки

Казки — це не тільки для дітей. Але й не тільки для дорослих. Вони для всіх нас — включно з тими, кого ми носимо всередині.

Колись я думав, що пишу книжку для дітей. Потім зрозумів, що пишу для батьків, які читають їм перед сном. А потім — що найважливіший читач взагалі не сидить поряд на подушці.

Він живе всередині.

Дитяча казка — це завжди як мінімум два читачі одночасно. Дитина, яка слухає…

Read more →
The AI Cohesion Paradox: Why AI-Empowered Teams Cooperate Less — And What Leaders Can Do About It

Why AI-Empowered Teams Cooperate Less — And What Leaders Can Do About It

“The human is not the island.” We repeated that for decades. It turns out we were wrong — or at least, AI is proving we can be.

Something quietly changed in the organizations that moved earliest and fastest on AI. Their people got faster, their output went up, their sprint velocity looked great — and then the seams started…

Read more →
Магія «золотих швів»: як дитяча казка «Макс, Цугі та Цербер» стає путівником із реперентингу для дорослих

Коли ми чуємо термін реперентинг (або реперентизація), на думку спадають кабінети психотерапевтів, складні схеми трансактного аналізу чи товсті медичні довідники. Проте найскладніші істини іноді найкраще розкриваються через прості художні образи. Казкова історія про хлопчика Макса, триногого кота Цугі та триголового пса Цербера, написана мною, є яскравим прикладом того, як дитяча література може…

Read more →
Metagraphs for Context Graphs and Organizational Memory: A Substrate for Causality and Decision-Making

A companion piece to “Metagraphs for Agentic AI”

The Problem: Organizations Remember Outcomes, Not Reasoning

Every organization has the same blind spot. It records what was decided and what happened next, but loses why the decision was made, what was promised, what evidence supported it, and what assumptions silently changed between the decision and the outcome.

Look at any post-mortem…

Read more →
Від корпоративів до стартапів

Ну, я вже трошки розказував про свій досвід.

Перші три з половиною роки в Берліні я був дуже розгублений. І на тлі цієї розгубленості в мене активно розвивався роман із Лілією. Це мене дуже підтримувало і взагалі тримало на плаву. Але кар'єрно, так, я дуже сильно посунувся — і в доходах, і в позиції.

І от я прийшов у TomTom, і там у мене все різко налагодилося. Мені довіряли, лід носив мене на…

Read more →
Про щастя еміграціі

Я тут уже отримав по шапці від багатьох — що, мовляв, мені не зрозуміти масштаб травми біженців війни з України, і мій досвід не такий, бо я, мовляв, поїхав сам, на чудових умовах і не тікав від війни.

Й мабуть, воно дійсно так.

Від чого я, власне, їхав? Від гопів та Януковича. У 2010 році у мене був напад параної, бо взимку на мене напали, дали по голові й пограбували. Я був не один такий: то…

Read more →
The New Shape of Amnesia: Technical Debt, Cognitive Debt, and the World Models Our Agents Refuse to Build

There is a sentence I keep coming back to, sitting in my office in Berlin, watching a Claude Code session politely rewrite a function that worked perfectly well an hour ago: the memory of your project is not your codebase.

I wrote that line a few weeks back, almost as a throwaway. The longer I stare at it, the more I think it is the only thing that matters in 2026.

Because here is what nobody…

Read more →
Каріґане та кукіча: чай зі стебел, тінь і регуляція гіперпильності

Про дві сестринські категорії японського зеленого чаю, про те, чому каріґане — це не просто «дорожча кукіча», і про те, що насправді означає «двічі більше L-теаніну» для нервової системи людини, яка живе в режимі підвищеної пильності.

Дві назви для того, що багатьом здається одним і тим самим

Коли я починав цікавитися японським чаєм, кукіча здавалася мені милою бічною гілкою — таким собі…

Read more →
Коли тіло живе в режимі тривоги: гіперпильність, гіперфокус і чайна медитація як шлях до регуляції

Частина перша: Нейробіологія тривоги у фоні

Уявіть, що ваш мозок — це охоронна система. У більшості людей вона вмикається у відповідь на реальну загрозу, а потім вимикається. Але в деяких людей вона ніколи повністю не вимикається. Датчики залишаються активними, камери крутяться, процесор гудить у фоні навіть посеред абсолютно безпечного дня. Це і є гіперпильність.

Технічний термін —…

Read more →
The Scaling Wall: Moving Beyond MD Files in Multi-Agent Systems

Right now, files are everywhere in the agent ecosystem. Markdown files are the default for everything — skills, custom instructions, agent descriptions, commands, memory. The entire vibe-coding movement runs on the assumption that a folder of .md files is all you need.

And I get the appeal. LLMs are trained on repos, docs, logs, and README-driven workflows. They already know how to list…

Read more →
When Your Body Stops Speaking: Tea Meditation as a Science-Based Burnout Recovery Protocol

How L-theanine, theabrownins, and your vagus nerve do what no meditation app can

Burnout doesn't begin the day you can't get out of bed. It begins much earlier — the day you stop noticing you're hungry. Then the day you stop noticing you're tired. Then the day you stop noticing you're angry. Your body keeps sending signals, but the channel between body and mind gets progressively dimmer. Daily.…

Read more →
Коли тіло перестає говорити: чайна медитація як протокол відновлення після вигорання

Чому L-теанін, теабруніни і блукаючий нерв роблять те, чого не може жоден застосунок для медитації

Вигорання не починається з того моменту, коли ви вже не можете встати з ліжка. Воно починається набагато раніше — з того моменту, коли ви перестаєте помічати, що хочете їсти. Потім перестаєте помічати, що втомилися. Потім — що злитеся. Тіло надсилає сигнали, але канал зв'язку з ним потихеньку…

Read more →
The Office Guru: How the Tea Ceremony Transforms an Ordinary Workday into a Mindfulness Practice

Step-by-step 5- and 15-minute protocols to help you focus, reduce stress, and not say something you'll regret to a colleague

A few weeks ago a friend of mine — a manager at a large tech company — messaged me after a 4:30 PM meeting: "I know I'm supposed to breathe and calm down, but how do you actually do that when Slack is on fire, the deadline is tomorrow, and a colleague just said something…

Read more →
Офісний монах: як чайна церемонія перетворює звичайний робочий день на практику усвідомленості

Покрокові протоколи на 5 і 15 хвилин, які допоможуть зосередитися, знизити стрес і не сказати колезі зайвого

Три тижні тому одна моя знайома — менеджерка великої IT-компанії — написала мені в месенджер після наради о 16:30: «Я розумію, що треба дихати і заспокоїтись, але як це робити, коли Slack горить, дедлайн завтра, а колега щойно сказав дурницю на весь відділ?»

Це не питання про медитацію.…

Read more →
Гунтін з Менхаю: чому палацовий шу — це чай, у якому ферментується сама географія

Є чаї, які ти любиш за смак. А є чаї, які ти любиш за те, як вони існують у світі. Гунтін (宫廷) — палацовий шу пуер — для мене з другої категорії. Це чай, у якому теруар — це не тільки гірський схил і не тільки старе дерево. Теруар тут — це ще й мікробіом ферментаційної купи, яка формувалася в Менхаї півстоліття. І це робить історію зовсім іншою.

Я хочу розкласти, чому саме мій улюблений гунтін…

Read more →
The Neuroscience of Kung Fu Tea Meditation: Why Small Batches Train the Brain

Most writing on Gongfu Cha leans on aesthetics — the kettle, the clay, the lineage. The neuroscience is more interesting and, for some people, more useful. The brain is a difference-engine: it lights up for novelty, for mismatch, for this sip not being the previous sip. Gongfu brewing — many small infusions from the same leaves, each one slightly different — is almost custom-built to feed that…

Read more →
Світ очима імігрантів

Ну що ж підсумок наших балачок у фейсбукові

Єслі коротко - в дойчланді все зле . Кави в нас нема єслі є то пережарена італійська - геть чисто не смачна . До київськіх ресторанів нам ну дуже далеко як й до Львівської кави й назад. Істи в нас нема шо.

Медицина в нас теж вопшем не тяне на рівень місцевої рай лікарні все в нас лікують ромашкою й ібупрофеном й даже нема противовірусних препаратів…

Read more →
From Spasticity to Serenity: How Tea and Yerba Mate Aid Muscle Recovery

My journey into the world of tea began in 2005 with a gourd of Yerba Mate. To be honest, it wasn’t "love at first sip" regarding the flavor, but the physiological effect was undeniable. I noticed a paradoxical sensation: sharp mental focus coupled with a subtle relaxation of my overstrained muscles—without the lethargy often associated with sedatives.

For anyone struggling with muscle fatigue,…

Read more →
Page 1 Older →